Катерина Шаповаленко зі Стольного «проектувала» у «Гарварді» 2 місяці

Катерина Шаповаленко зі Стольного «проектувала» у «Гарварді» два місяці

 2 листопада до України повернулася 19-річна Катерина Шаповаленко зі Стольного Менського району. Дівчина навчається на другому курсі Київського національного економічного університету на факультеті «Міжнародна економіка». Два місяці була у найвідомішому та найпрестижнішому вузі Америки — Гарвардському університеті.


Мама, 45-річна Олена Володимирівна, вчителем біології у Стольненській школі.
50-річний Олег Валентинович, — ветлікар, має веткіоск у селі.

Співбесіду проходила вночі
      — Кожного року діє програма, за якою Гарвардський університет збирає по шість чоловік з усього світу, — розповідає Катя телефоном. — Цю програму побачила на офіційному сайті Гарвардського університету. У минулому році не наважилася відправити свою анкету. А у цьому вирішила спробувати. Співбесіду треба було проходити вночі (у нас з Америкою різниця в часі: коли в них день, у нас ніч). Із усіх, кого обрали, я була наймолодша. Зазвичай це люди, які вже отримали по дві-три вищі освіти, закінчують магістратуру.
     Жила в американській родині, в одного зі студентів, який навчається у Бостонському коледжі.
     Суть цієї практики: студенти досліджують реформи своїх країн. Цього року — реформи освіти. Вибрали студентів з України, Австралії, Індії, Канади, Фінляндії. Кожен був закріплений за окремим професором. Ми відвідували семінари, проводили дослідження, які пов’язані з реформами в освітній сфері. Кожен аналізував реформи в освіті своєї країни, які приймалися за останні 100 років. Далі обирали найпривабливішу для себе і аналізували її. Я аналізувала ЗНО (зовнішнє незалежне оцінювання). На основі цього писала звіт, який презентували гарвардським професорам і слухачам. Наші роботи будуть розіслані по всіх вузах Америки, а найкращі — опубліковані в американських наукових журналах.
     Якщо чесно, то працювала багато. Це просто жах. У Гарварді за день у студента може бути шість годин навчання — лекції або практичні завдання. У першій половині дня я була на лекціях, слухала, конспектувала. У другій — працювала над власним дослідженням. Дуже сподобалася така форма навчання.
     У Гарварді є окремий український інститут. Де, уявляєте собі, спілкуються українською мовою. Його фінансують дослідники з усіх країн. У цей список входить письменниця Енн Еппельбаум, яка написала книгу про Голодомор в Україні. Вона приїздила до нас, сиділа в архівах.
— Що смачного куштувала?
— Питання їжі і базових потреб взагалі не піднімалося. Мені здається, що я навіть набрала кілька кілограмів. Сендвічі, бургери, картопля роблять свою справу. Дуже великі порції. А от супу не вистачало — я його дуже люблю.
       З бібліотекою була проблема — мало вільних місць. Гарвардські студенти займаються і вдень, і вночі.
— Українців, які навчаються у Гарварді, бачила?
— Ні. Росіяни були.
— Два місяці пробула в Америці, що далі?
— Мій проект сподобався викладачам, і вони запропонували співпрацю. Буду намагатися потрапити і наступного року. Перевестися на навчання з нашого навчального закладу з другого курсу до Гарварду не можна. Або на перший курс, або на магістратуру і вище. Навчання дороге, але є дуже багато спонсорів, організацій, які фінансують. Та туди важче поступити, ніж отримати фінансування.
Сім днів на тиждень репетитори

— Катя у нас така цілеспрямована, що дорослим треба вчитися, — каже про доньку Олена Володимирівна. — Вимоги ставить високі до себе. Перед 11 класом сама поїхала в Чернігів, записалася до «Лондона», де вивчають іноземні мові. Графік в 11 класі був: у понеділок після уроків маршруткою в Чернігів на заняття англійською. У родичів ночувала. О шостій ранку — назад у Стольне. По дорозі ще й вірш вчить. У вівторок після навчання — репетитор з математики. І так через день: англійська, математика. ЗНО здала добре. З української мови і математики набрала по 193 бали, з географії — 194. Пріоритетним вибрала КНЕУ. Пішла на факультет «Менеджмент». І тишком від нас, після першого курсу, перевелася на факультет економіки. Стипендію отримує, декілька разів на підвищену здала сесію.
Подзвонила вночі: «Мамо, ти розумієш, я їду до Гарварду!»
— Про те, що Катя заповнила анкету до Гарвардського університету, нікому не казала до останнього, — продовжує Олена Володимирівна.
— І тут дзвонить вночі: «Мамо, мені прийшло запрошення з Гарварду. Я спросоння кажу: «Да». А вона: «Мам, ти розумієш, я їду до Гарварду? Я, може, тобі зря подзвонила?» Я кажу: ні-ні, все добре. «Мамо, ти знаєш, що таке Гарвард? Туди люди поступають вчитися з шостого разу». А я все угукаю спросоння. А тоді каже: «А якби мене не вибрали, ну, яку б вони людину потеряли?» Проговорили дві години по телефону.
«Взяли кредит 18 тисяч, щоб купити квитки»
— Зустрічати Катю в Борисполі поїхав тато, — продовжує. — Літак о 23:00.
За доньку раді. Та у батьків яка проблема? Гроші. Аби купити квитки на літак, довелося нам з батьком брати кредит, 18 тисяч гривень. В обидва боки. Аби брали за місяць до польоту, на 5 тисяч дешевше вийшло б. До останнього моменту нікому з родичів не казали про поїздку. Дзвонить Каті хрещений, просить, щоб сина в Києві зустріла. Вона каже: «Хрещений, не можу, я в Америку їду». А самі жартуємо: ще раз подзвонить, будемо казати, що Катя на Марс летить. Грошей, як таких, у нас не буде ніколи. Та все, що є, треба вкладати в дітей.
      У кінці серпня Катя поїхала в посольство відкривати візу. Так хвилювалася! Там подивилися, що запрошення з самого Гарварду, нічого не питали. Візу відкрили на 10 років.
        У літак з собою їжі не давали. Там же годують. Думали, найбільші видатки підуть на проживання. Але житло було безкоштовне. До університету їздили гарвардським автобусом, який курсує містечком. У вихідні не їздить. Видали пропуск на метро. У неї був вільний доступ в аудиторії, де проходять лекції для студентів. Спілкувалися з дочкою через Інтернет. Казала, багато часу у бібліотеці проводить. Навіть раз там ночувала.
— Може, вона там з хлопцями була, а не книжки читала? — жартую.
— Ні. Ви не знаєте мою Катю. Хоча детально про це вона мені не казала, — віджартовується мама. — Дуже багато роботи. Одна вона із групи встигла завершити роботу над проектом до від’їзду.
— Можливо, Катя прославить нашу область, стане міністром економіки?
— Не знаю, ким буде, аби їй добре було. У Стольному не залишиться точно. Бо в селі востаннє була на День Незалежності. Запитай у мене, що таке економіка. Для мене вона «суха», одні цифри. А як Катя починає говорити, цікаво стає. Про всіх відомих економістів знає, хто, коли і куди приїжджає. Дзвонить мені: «Мам, ти знаєш, хто до Києва їде? Той-то і той-то. Ти його знаєш?» А я жартую: «Особисто не знайома».
          У мене чотири доньки, Катя найстарша. Наташа вчиться у Богомольця на другому курсі. Оля у десятому класі, привозила дві нагороди з олімпіад по біології («Вісник Ч» писав про це у травні минулого року: «13-річна Оля Шаповаленко за перемогу на Всеукраїнській олімпіаді з біології у подарунок отримала планшет»), Інна найменша, у восьмому класі.
— Як вдалося виховати розумних дочок?
— Як не буде власного прагнення до навчання і наполегливості батьків, вчителів, — нічого не буде. Тепер ще на прикладі Каті нам є для чого старатися. Катя навіть отримувала стипендію від області.
        З Катею і Наташею бачимося рідко. Наташа раз на семестр приїде. Навіть передачу їм ніколи забрати. Не хочуть дві години свого часу витрачати у дорозі. А я ж і м’яса накладу. Молочного.
«Щоб усіх вивчити, корову сім років мінімум тримати ще треба»
— Я вчилася у Ніжині на вчителя англійської мови, — продовжує жінка. — І назад, в село. Це моє. Сільська по натурі, і у чоловіка можливість була. Свого часу свекруха хотіла в Чернігові його пристроїти. І він ні в яку.
      Кажу, оце, щоб мені вас всіх вивчити, корову ще років сім продавати не можна. А Катя: «Ні, мамо, років п’ять максимум». Хай у люди вибивається.

* Гарвардський університет — найвідоміший вуз Америки. Розташований у містечку Кембридж, штат Массачусетс. У свій час там навчалися Барак Обама, 44-й президент Америки, його дружина Мішель Обама. 35-й президент Америки Джон Кеннеді. 43-й президент Джордж Буш. Засновник мільйонної корпорації «Майкрософт» Білл Гейтс. Кількість випускників — більше 320 тисяч. Ціна за рік навчання, залежно від спеціальності, коливається в районі 40 тисяч доларів.

Юлія Семенець, тижневик «Вісник Ч» №45 (1644), 9 листопада 2017 року

 

Оригінал статті тут  


Читайте так-же

новости партнеров: В Чернигове презентуют польские университеты

Дата: 21.09.2017 | Просмотров: 195
24 сентября 2017 года в Чернигове Украинско-Польский Центр Образования “UniverPL” совместно с представителями университетов Польши проведут презентацию «Высшее образование в Польше». подробнее ...

20.05.2017 Ніч музеїв

Дата: 23.05.2017 | Просмотров: 438
20 травня у м. Чернігів в Чернігівському історичному музеї ім. Тарнавського відбулась щорічна європейська ніч музеїв. Партнером цього міського заходу був центр іноземних мов 'Лондон'. детальніше…

12.05.2017 Вчитися николи не пізно

Дата: 12.05.2017 | Просмотров: 400
Доказом є наш студент. Хочемо розповісти про Миколу Михайловича - найстаршого на сьогоднішній день студента центру іноземних мов "Лондон". детальныше...

30.03.2017 З лав студентів у викладачі

Дата: 30.03.2017 | Просмотров: 567
Студент польського ВНЗ, Сергій Жигалко, працює в центрі іноземних мов "Лондон" під час свого перебування в Україні. Спеціально для наших потенційних абітурієнтів ми попросили його відповісти на кілька питань пов’язаних з навчанням у польському університеті. детальніше…

07.03.2017 Переймаємо досвід польських колег

Дата: 07.03.2017 | Просмотров: 530
Директор польського відділення і викладач польської мови в центрі іноземних мов «Лондон» Приймук Юлія Михайлівна прослухала серію вебінарів від школи польської мови «Глосса», що знаходиться у місті Краків. Серія заходів проводилась з 27 лютого по 3 березня. детальніше....

ВСЕ НОВОСТИ